Закарпатському музеєві передали колекцію знахідок, які старші за трипільські. Цим знахідкам 8-6 тисяч років

-ки тисяч кусоків кераміки, кам’яних знарядь праці, сотні цілих посудин і -ки предметів мистецтва — така унікальна колекція, яку вдалося зібрати закарпатському археологові Михайлові Потушнякові. Він помер на початку року, але заповідав усі ці скарби. Тим більше, що всі знахідки впорядковані, класифіковані та досліджені.

Усе життя шукав, класифікував і впорядковував знахідки відомий закарпатський археолог, який помер на початку року, Михайло Потушняк. Серед знахідок і найбільш ранні вироби з глини, знайдені на території України. А ще ці речі фактично змінили всю історичну думку про перші поселення людей на території нинішньої Європи.

Одна з найстіріших знахідок, якій близько 8 тисяч років.

«Цим знахідкам 8-6 тисяч років, Серед знахідок українсих того часу це найдавніші пам’ятки. Вони випереджають трипільську культуру на півтора-тисячу років», — каже завідуючий відділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль.

Нові культури в історії Закарпаття

Вчений розказує, Михайло Потушняк відкрив дві нові культури в історії Закарпаття. Одна з их — це культура «краш», яка дійшла до нас із Півдня, з Не достаточної Азії, друга — культура мальованої кераміки, про яку досі відомостей на Закарпатті взагалі не було. Крім того, своїми знахідками закарпатський археолог перевернув усю історичну думку щодо поселень перших людей на території нинішньої Європи.

«Наукове значення полягає в тому, що це вироби землеробів і скотарів, які прийшли на європейський материк. Якщо раніше в Європі, в європейській археологічній думці вважали, що так на Північ землероби не заходили, бо здесь було холодно, не було належних разумов для землеробства, то дослідження Михайла Федоровича Потушняка цю загальноприйняту європейську думку спростували», — зазначає Йосип Кобаль.

Збірка, презентована в Ужгороді, нараховує -ки тисяч кусоків кераміки, знаряддя праці, серед их і цілі посудини, відреставровані Михайлом Потушняком. Крім того, в колекції унікальні жіночі глиняні фігурки, які називають неолітичними венерами. Уся ця колекція віднині зберігатиметься у Закарпатському краєзнавчому музеї. Виставку скарбів планують відкрити до 65-річчя музею, яке відзначатимуть наступного року.