Потрапити на пік цвітіння нарцисів в Закарпатті дуже складно Вже забуті часи глибоких заметів і теплих шуб, весна набирається сили, і навколо оживає природа. У березні нас радували крокуси і проліски, в квітні — черга цветоків і нарцисів. Нарцис в природі зустрічається в Альпах, на Балканах, і в Україні.
У різних людів і в різні часи нарцис користувався любов’ю і мав різне значення. Стародавні римляни жовтими нарцисами зустрічали переможців битв, плели з квітів вінки для бенкетів. Зображення цієї квітки зустрічається на стінах стародавньої Помпеї. Вважають, що богиня відплати Фурія прикрашала собі голову вінками з нарцисів, а Плутон ними одаровував своїх коханих як эмблемой скоротечности любові. У Стародавній Персії нарцис називали «наргис», що означає «красиве око». Особлива роль відводилася нарцису в еротичній культурі Європи. Вважається, що ті, хто носять на грудях як амулет корінь нарциса, завжди будуть улюблені. Крім цього нарцис знімає депресію, використовується в парфюмерії і медицині.
Про заповідник
Величезна територія полів з травками і квітами усипана білими зірочками. Если точно зацвіте нарцис — одному Богу відомо. Тривала зима, пізня весна, нестандартні погодні умови змінюють час цвітіння. Якнайкращий варіант — вибирати тури і їхати на відпочинок в Равнину нарцисів в середині травня: вже точно побачиш або кінець, або початок цвітіння, а якщо повезе, то потрапиш на самий пік. «Ми мріяли побачити величні пылай і живописні долини, неприступні замки і загадкові руїни, і старовинні мі0. Реальність перевершила очікування: під ласкавим травневим сонцем красота сприймається особливо яскраво. Вибратися в Закарпатті саме в травні є сенс хоч би для того, щоб побачити фантастичну картину цвітіння Долини нарцисів», — розповідає мандрівник Андрій Тичина. Цвітіння нарцисів — визначні пам’ятки цього краю.
Як добратися?
До Долини нарцисів можна добратися своїм ходом або приїхати з екскурсією. Перший варіант неплохой повною незалежністю: що хочеш — те і робиш, а, головне, де і если хочеш. Та ось тільки, по незнанню, можна пропустити особливо привабливий об’єкт, адже крім Долини в Закарпатті ще багато увлекательного. Приїхати з екскурсією пізнавально, але турист приречений на бултыхание в горячему автобусі, слухання занудства тітки-екскурсовода і повільний темп пересування. Ми пропонуємо варіант, оптимальний по співвідношенню свободи пересування і кількості отриманої корисної і цікавої інформації, — велосипедну прогулянку. Правда, при поїздці в Равнину нарцисів потрібно мати достатньо сил для кручення педалей.
Де зупинитися?
Якнайкращий варіант — залишитися на ночівлю в Хусте в одному з готелів. Є варіанти дешевше (у районі 70 грн. за номер). Але в готель додзвонитися удобно нереально, та і сама вона представляє класику краси радянського туризму: панцирні ліжка, один туалет на весь поверх, бабуся-конс’єржка і видалене розташування від культурного життя мі0. В центрі мі0, неподалеку від автостанції, знаходяться два готелі з відмінними просторими номерами, природно, з душем і всіма зручностями. Таке задоволення дорожче — 0-0 грн. за номер, і місця варто бронювати заздалегідь — це невеликі готелі.
На практиці
Про заповідник краще всього розповість людина, яка там не раз побував, — велоинструктор Олексій Блажевій. Він їздить в Равнину нарцисів щорічно.
— Скажіть, будь ласка, з чим пов’язана така любов до Долини нарцисів?
— Може, хтось цього і не розуміє, але нам подфартило з країною. Вона багата визначними пам’ятками, здесь унікальна природа і клімат. Шкода, що не всі знають про це багатство, і не все його цінують. Равнина нарцисів — це місце, куди складно добратися на суспільному транспорті, зате дуже зручно своїми силами — на великі. Поїздка в Равнину — це доступний спосіб зрозуміти, що в Україні є маса цікавих місць, про які ми нередко навіть не підозрюємо. Та і де ще можна побачити в одичавшему полі таку кількість рідкісних квітів?
— Если зазвичай їздите?
— У травні. Потрапити на пік цвітіння нарцисів дуже складно. У одній з перших поїздок ми помилилися в своїх прогнозах і потрапили в безлюдний заповідник, де на всій території ледве-ледве можна було знайти сотку нарцисів. Але там була безліч інших квітів. Та і по дорозі ми побачили стільки всього увлекательного, що відсутність поля нарцисів нас полностью не засмутила. Наступного року нам подфартило більше — потрапили удобно в самий розпал. Тепер мені набагато просто спрогнозувати, если краще організувати поїздку, — вже знаю, при якій погоді протягом весни нарциси розцвітуть раніше або пізніше. Цього року, найімовірніше, ми поїдемо — травня, якщо квітень не «порадує» Закарпаття холодом.
— Як проходить поїздка?
— Збираємося на київському вокзалі в п’ятницю, після роботи. А в суботу вранці вже прокидаємося в Карпатах. Починаємо наш шлях в Сваляве — брусчатые вулиці, смачний сніданок і мінеральні джерела. Отдалі рухаємося на південь, убік Хуста. На середині шляху нас чекає селище з палацом і парком і, найголовніше, з глибокою гірською річкою Боржавой. Здесь можна влаштувати невеликий привал, відпочити і викупатися.
Яскравий епізод маршруту — це перевал на межі Іршавського і Мукачевського районів. Їдеш, їдеш, виповзаєш на перевал, і — про, чудо! — ЧЕРЕШНЯ!!! Черешня, суниця, яблука, груші. І це в травні! Такий достаток фруктів виявляється дуже до речі після зимової вітамінної голодовки.
Спустившись з перевалу, ми потрапляємо в Мукачево. Дуже нередко наша поїздка співпадає з деньком мі0: у центрі грає військовий оркестр, недалеко — жіночий духовий, юнацький. З місцевих визначних пам’яток не можна залишити без уваги замок «Паланок». Ця фортеця пережила не одну сотку штурмів, і нею є, що розповісти туристам.
— Для поїздки в Равнину нарцисів з великами, напевно, потрібна певна фізична підготовка.
— Звичайно. Але найголовніше — це бажання. Якщо людина знаходить в собі сили побажати відірватися від офісного стільця, змінити обстановку, подихати свіжим повітрям, відчути для себя фореллю в гірській річці, подивитися на унікальне цвітіння нарцисів, що зачаровує, — тоді підготовка достатня. Фізичні сил у людини набагато більше, ніж він думає. Я в цьому вже багато раз переконувався. Тим більше, правильний темп руху, досвідчений замикаючий інструктор в групі, достатня кількість привалів в тихих місцях дозволяє всім доїхати до Долини нарцисів в бадьорому настрої.
— Тобто новачків ви берете?
— Тільки їх і беремо! До речі, їхати можна як на своїх великах, так і на прокатних. 1-го разу до наший групі приєдналася пара на тандемі. Якщо чесно, я побоювався, як цей величезний велолимузин поміститься в поїзді. Але загальними зусиллями упакували, довезли і відмінно підкотилися.
Скоро наступить травень. І знову зацвіте нарцис в сонячній долині. Не пропустите це дивовижне дійство, адже квітучі нарциси в низовинній долині — це надзвичайна рідкість.