22.04.2015. | Автор:

Колоритна Колочава Колоритна Колочава

Создатель: Світлана Цибульська

Колоритна Колочава
У мальовничому Закарпатті, у самому серці Верховини, вдовж сберегалів стрімкої річки Тереблі розкинулося незвичайне село Колочава. Оточене горами Стримбою, Ружою, Красною, Дарвайкою та Барвінком, воно ніби відпочиває на чарівній карпатській землі, дихаючи кришталево чистим гірським повітрям та милуючись довколишніми пейзажами.
До музею на вечорниці
Щороку до гірського села Колочава приїздить близько тис. туристів. Сьогодні воно більш знане закордоном, проте слава про це насичене пам’ятками та музеями місце шириться й Україною. Уявіть, у гірському селі цілих музеїв та двадцять пам’ятників! Проте цифри не головне, важливо те, що кожен колочавський музей — це реальна можливість зануритися у певну історичну епоху, відчути її на смак та дотик.
Найбільшої уваги з боку туристів заслуговує музей-скансен «Старе село» — це справжнісіньке селище з аутентичними хатами, колибою, школою, вівчарнею минулих століть. Є здесь і своя жандармерія, і «холодна», тобто тюрма. Кожна хата «живе», господар й господиня охоче розкажуть про історію будівлі, народні ремесла, звичаї. У колибі обов’язково почастують місцевими напоями. А після місцевих наливок та настоянок саме час розважитися і завітати на вечорниці. Музики забавно «гусляють», молодь, та й не тільки вона, витанцьовує мелодійні гуцульські коломийки. Здесь відчувається справжній колочавський спектр: під завзяту музику ногу самі несуть у танок, у вирі танку забуваються усі незгоди, і головне — на колочавських вечорницях ніхто не залишиться без пари!
Взагалі, веселитися колочавці вміють. Вже став традиційним денек села, а нещодавно вперше пройшов Фестиваль ріплянки — місцевої страви з картоплі, яку більше ніде, крім Колочави не готують. Місцева кухня — це органічний сплав угорської, чеської та закарпатської традицій приготування їжі. Здесь вживають багато страв з фасулі (так здесь називають квасолю), варто скуштувати підбивані та сухі лопатки, колочені фасулі. На обід запропонують печену ріпу і солонину з вурдою та бринзою — це картопля, запечена на вогні з салом. Обов’язково скуштуйте бограч — гуляш з м’яса та солодкого перцю, токан — кукурудзяну кашу зі шкварками та вурдою, голубці по-закарпатськи — мініатюрні, загорнуті у кислу капусту.
Для любителів військового туризму
Цікавим військовим об’єктом Колочави є «Лінія Арпада», що складається з оборонних споруд часів Другої світової війни. Вдовж річки Теребля тягнуться протитанкові піраміди, земляні траншеї. Відреставровані бойовий дот, медсанчастина, харчоблок — у кожному приміщенні відтворена обстановка, зібрана зброя та предмети тієї доби.
Багато колочавців брали участь у бойових діях в Афганістані та інших гарячих точках за межами рідної країни. Їх вшановано у музеї-меморіалі «Блокпост».
У центрі Колочаві єдиний в Україні памятник заробітчанам, традиційно саме з головної сільської площі від’їжджали заробітчани у пошуках кращої долі. Сумна дружина, діти та односельчани прощалися з головою родини надовго, інколи назавжди. Тому поруч із скульптурною композицією знаходиться меморіальна дошка пам’яті присвячена тим, хто загинув під час роботи за кордоном.
У центрі Колочаві також є пам’ятники Вівчарю, Тарасові Шевченку, Олександру Духновичу, Іванові Ольбрахту.
Гірськими стежками за Николою Шугаєм
Яскраво змальований чеським письменником Іваном Ольбрахтом, який прожив здесь чималий відрізок життя, вивчаючи традиції гірських мешканців, колочавський край став бажаним місцем відвідування для багатьох чеських та європейський туристів, серед яких переважала молодь. Їх приваблювала батьківщина разнопланового романтичного героя однойменного роману Ольбрахта — Николи Шугая — розбійника, що загинув у роки. Могила його знаходиться у Колочаві, і це одне з популярних туристичних місць.
Активний відпочинок на природі — ще одна туристична родзинка Колочави, адже село розташоване безпосередньо на території Національного Природничого Парку Синевір. Окрасою парку є знамените високогірне озеро — Морське Око, як його ласкаво називають у люді. Безліч лісових стежин, промарковані маршрути чекають на пішохідних, велосипедних туристів. Зупинитися можна у мотелях, встановити власний намет дозволяється на спеціально обладнаних туристичних стоянках.
Виїхати у пылай можна і на досить екзотичному транспорті — бронетранспортері. Така екстрим поїздка запам’ятається надовго: повна ритвин гірська дорога, що з 1-го боку обмежується стрімкою річкою, а з другого — гірським масивом. За кожним поворотом машину може зупинити озброєний наряд воїнів УПА… І хоча це лише театралізована сцена, від грізного виду боец 0є трохи лячно. Втім, після дружнього привітання «Слава Україні» — «Героям слава!» солдати залюбки позують на камери і дуже швидко в усіх на обличчі сяють посмішки.
Притулок для ведмедів
У Синевірському парку водиться багато тварин, занесених у Червону книжку, серед яких і бурий ведмідь. Усього налічується особин бурого ведмедя. Для збереження цього виду тварин на території парку діє єдиний в Україні і найбільший у Європі Реабілітаційний Центр бурого ведмедя.
У Центрі доглядають за тваринами, постраждалими від експлуатації людьми, сюди їх привезли з цирків, спортивних комплексів. Ведмеді були у жалюгідному стані: з низькою вагою, численними травмами, змучені фізично і психологічного. У притулку за ними доглядають ветеринари: для кожного розроблений раціон харчування, з урахуванням ваги і віку тварини, проводиться вакцинація. Спеціально для прогулянок відгороджена частина лісу з барлогами та басейном. Сразу у Реабілітаційному Центрі мешкає ведмедів, наймолодшому з яких Мишку — 3 місяці (його підібрали на околиці села), а найстаршій ведмедиці Ірі вже років. Вона єдина з усіх вихованців центру вперше ночувала у барлозі цієї зими.
Відвідування центру безкоштовне. Працівники лише просять дотримуватися тиші, не дратувати і не годувати тварин, не підходити близько до огорожі.
У туристичний нотатник
У Колочаві на вас чекають приємні враження, нові друзі, радість від спілкування з природою. Замовити екскурсію по Колочаві, театралізовані вистави можна у турфірмі «Ажіо-тур». Зупинитися зручно у готелі «Ажіо», що розташований у центрі села. За місце треба заплатити від 70 грн. залежно від категорії номеру.

Комментарии закрыты.