У закарпатському селі приваблюють туристів «авторським» фестивалем і промоціями власними силами Хоч як би муляло свідомість слово «криза», все-же це явище має й позитивний бік. Наприклад, криза виховала патріотизм серед українців. Багато з их цього року відпочивали не в заморських краях, а вдома. Хтось у Криму, хтось у Затоці, а хтось вирішив нарешті випробувати усі принади сільського туризму. У Держслужбі туризму й курортів повідомили, що мандри до сіл користуються все більшим попитом серед українців. Село — це романтика, оздоровлення й недорогий сервіс.
За даними Володимира Васильєва, голови правління Спілки сприяння розвитку сільського зеленоватого туризму в Україні, якщо раніше свої садиби для відпочинку в селі пропонували кілька десятків власників, сразу їхня кількість збільшилася до тисячі. Однак сільський туризм розвивається удобно без державної підтримки, а це означає відсутність інфраструктури, дорвейіг, промаркованих туристичних маршрутів, інформаційних символів, дешевых послуг, реклами.
МИ БУЛИ, БУЛИ НА СЕЛІ…
Туризм на Закарпатті — одна з небагатьох галузей, що може принести цьому краю кошти. В основному він розвинений там, куди приїздять туристи кататися на лижах. Голова районної спілки сприяння розвитку сільського туризму Сергій Степчук переконаний, що кожне село багате на свої туристичні родзинки, лише треба їх знайти й разуміло використати. Як відомо, закарпатці — люд підприємливий. Щоправда, часом ця підприємливість відлякує туристів: «Інколи — супер, інколи — хочуть багато грошей за відсутність сервісу. Треба, щоб закарпатці звиклися з думкою, що ті, хто їдуть відпочивати, не обов’язково дуже багаті люди. Тому не варто з их дерти великі гроші, а краще знизити ціни, підняти сервіс, і люди будуть приїжджати частіше», — ділиться враженнями частий гість Закарпаття Олександр Студеняк.
Нещодавно в селі Ярок на Закарпатті за підтримки громадської організації «Наше село» відбувся етнічний фестиваль «Яроцькі Ярилки». Свято тривало всього один денек, але гостей було чимало — близько 0 осіб. Програма складалася з музичної та розважальної частин. Для гостей протягом п’яти годин співали музичні самодіяльні колективи, потім були конкурси, змагання: перетягування канату, підіймання гир. Відвідувачів пригощали смачним бограчем — місцевим супом-гуляшем. «Ми переживали, що хтось не приїде, не дійде, не заспіває, — втім усе вийшло чудово», — розповідає Степчук. Наступного року є задум провести фестиваль три дні, за участю музичних колективів з України, Словаччини й Румунії, а також провести майстер-класи ковалів, гончарів. Планується дегустація вина, меду, адже цими продуктами пишається Закарпаття.
«Яроцькі Ярилки» були проведені в красочному місці — урочищі Граджи, звідки оку відкривається панорама 1 частини колишньої Підкарпатської Русі: Мукачево ( км від Ужгорода), Берегове ( км), Чоп ( км), словацькі мі0 Требішов і Великі Капучани, пылай Перечинщини. На думку Степчука, саме ця живописна родзинка Ярка може привабити сюди туристів. Крім того, село знаходиться неподалік від Ужгорода, всього за км від обласного центру. Що дуже зручно для туристів, які полюбляють поєднувати сільський відпочинок з цивілізованим.
Близькість до обласного центру не спотворила автохтонність сільської місцевості Ярка. Здесь усе залишилося в законсервованому стані 70-х років минулого століття: хати, дитсадок, школа. Будинки нередко обгороджені невеличким, як у Європі, парканом, щоб було видно барвистий квітник. У селі є стара церква, кілька кооперацій, бар, сільський клуб. Чим не гарне місце для відпочинку?
Якщо набридне розмірене сільське життя, його можна розбавити туристичним походом до багатого на мінеральні води Вирголат-Гутинського вулканічного хребта, гір Діл та Антиловецька Поляна. Через останню проходить один із найстаріших туристичних шляхів Закарпаття, який починається від підніжжя Невицького замку. Від пам’ятки залишилися розвалини, однак замок діє і є популярним місцем мандрівників.
Верхушка Анталовецької Поляни є кратером погаслого вулкана. Поруч із нею знаходяться ще два бокові кратери, заповнені водою, — Ворочівські озера, які ще називають Синіми озерами.
Сусід Ярка — село Середнє, відоме знаменитими винними погребами, які видовбали в XVI ст. у вулканічному туфу. Винні підвали до сих пір використовуються за призначенням, і сюди можна завітати на екскурсію. У Середньому збереглися руїни замку лицарського Ордену тамплієрів. Від замку залишилася тільки квадратна